冬季
作者:保罗•策兰
现在在下,妈妈,乌克兰在下雪。。。
这是基督万千痛苦颗粒的花冠。。。
我的眼泪无法传递给你。
当我呼喊,只是无声之语。
我们即将死去:为什么没睡,那些棚舍?
似乎,这场风会吹送来慰藉。。。
在冰冷的矿渣上是否
依然有心灵的旗帜在手挚烛火?
而我则被遗落在黑暗中:
失去快乐,并遭受病痛?
我的诗命令我
扯断我发出噪音的竖琴琴弦。。。
尔后,时间的玫瑰会静静枯萎。
会消殒。只有我一人。。。孑然一身。。。
妈妈,这算是:茁壮成长,还是承受伤害——
假如乌克兰的暴风雪将我掩埋?
2024、12、18译
Зима
Пауль Целан
Йде зараз, мамо, сніг на Україні...
Вінець Христа із тисяч зернят горя...
До тебе мої сльози не долинуть.
Коли я кличу, тиша лиш говорить.
Помремо ми: чому не спиш, бараку?
Немов розрада вітер цей повіє...
Чи ще лишились на замерзлім шлаку
Знамена серця і в руці світильник?
Мені натомість в темряві лишатись:
не знати втіхи і коритись болю?
Моя зоря велить мені порвати
струни моєї арфи голосної...
Услід троянда часу тихо в'яне.
Згасає. Я один... Один єдиний...
Це, мамо, що: зростання, 成长а чи рана —
Тонути 淹没в заметілі України? |