周末读诗:
水奔流入蓝色大海
作者:谢甫琴科(乌克兰)
水奔流入蓝色大海,
一去不返;
哥萨克自我求索,
命运多舛。
他不断追逐世人的目光;
大海嬉戏,
哥萨克心潮澎湃,
思绪万千:
“你不管不顾地,要去何方?
把垂老的父母、
年轻的姑娘抛却给谁?
在异乡,与那些人们——
一起生活倍感沉重!
与他们无法一起哭泣,
无法相互倾诉。”
哥萨克端坐那里,——
大海嬉戏。
哥萨克沉思命运的遭遇,——
痛苦笼罩着大地。
灰雁像一道道音符
飞翔在回家的途中。
哥萨克在哭泣——闭塞的小路
已长满荆棘。
1838、圣彼得堡
2022、08、13译
Тече вода в синє море,
Та не витікає;
Шука (ищет)козак свою долю,
А долі немає.(нет)
Пішов козак світ за очі;
Грає синє море,
Грає серце козацькеє,
А думка говорить:
«Куди ти йдеш, не спитавшись?
На кого покинув
Батька, неньку(мамочка) старенькую,
Молоду дівчину?
На чужині не ті люде,—
Тяжко з ними жити!
Ні з ким буде поплакати,
Ні поговорити».
Сидить козак на тім боці,—
Грає синє море.
Думав, доля зустрінеться,—
Спіткалося(постичь) горе.
А журавлі летять собі
Додому ключами.
Плаче козак — шляхи (дорога)биті
Заросли тернами.
[1838, С.-Петербург] |