女人,你的乌发黑若大地。。。
作者:谢尔盖•扎丹(乌克兰)
女人,你的乌发黑若大地,
我深知,你经年累月都如此秀丽,
你孤独地活着,毫无畏惧,
你活在熹微的晨光和迟暮的黄昏里。
活在铁与火之间,
活在高墙与鸟鸣之间,
在涌动的暗流中前行、交织,
在梦想与荒诞间辗转。
你独自走向体育场和市集,
将手机和旗帜藏进怀里。
我定要焚烧掉一旁的建筑,
好引起你对我的关注。
我要逃离左右我的市井,
把纯净的湖水酿成波尔多美酒,
趁你还记得我时,
读你给我写的关于生活和天气的信。
我要在你的街区制造罢工,
好贴近你的仁慈与怒火,
听你绵长的情史,关于——
和谁同眠共枕,又将谁默默爱过。
我要创造新的字母和篇章,
我要杀死垂老的诗人,和一切诗篇,
使她忘记她所知的一切,
使她能注视黑暗,并静静聆听。
她的窗外是寒冷而青色的天空。
大雨将淋湿她无穷的记忆。
就让她遗忘一切。
就让她甚至将我也忘记。
只是让她最后一个把我忘却。
2022、09、09译
І жінка з чорним, як земля, волоссям...
Сергій Жадан
Поширити
І жінка з чорним, як земля, волоссям,
яку я знаю вже стільки років,
живе собі, не переймаючись зовсім,
поміж ранкового світла й вечірніх мороків.
Поміж заліза й гарячого листя,
поміж стін і пташиних криків,
поміж підземних русел, що переплелися,交织
поміж усіх своїх снів і фріків.
Вона ходить собі на стадіони й ринки,
ховаючи в куртці телефон і флягу.
І я готовий палити сусідські будинки,
щоби вона звернула на мене увагу.
Я готовий позбавити міста керування
і на портвейн波多尔葡萄酒 перетворювати озерну воду,
лише б вона, згадуючи про моє існування,
писала мені листи про життя і погоду.
Я готовий влаштовувати на її вулиці страйки,
лише б бути ближче до її ніжності й люті
і слухати її постійні байки
про те, з ким вона спить і кого вона любить.
Я вигадаю нові літери та розділові знаки,
я вб’ю всіх старих поетів, які ще щось пишуть,
щоби вона забувала про те, що могла знати,
щоби вона дивилася в темряву й слухала тишу.
Небо за її вікнами буде холодне й зелене.
Дощ буде заливати пам’ять її невичерпну.
Хай забуває про все.
Хай забуває навіть про мене.
Лише про мене хай забуває в останню чергу. |